Косівщина - неповторно мальовничий куточок Гуцульщини, край високих гір, стрімких потоків, чистого повітря, працьовитих і завзятих людей.

Своєрідність краю, краса його природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися рідкісні реліктові види флори, фауни і, як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура ваблять до себе численних туристів.

Район, розташований на передгір’ї і низькогір’ї Покутських Карпат, утворений у 1939 році.

Площа району – 986 кв. км. з населенням 91,1 тис., що становить 6,5 % від кількості жителів області.

Клімат помірно континентальний, середня тривалість без морозного періоду – 160-170 днів, середня кількість опадів – 760-1110 мм. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300-450м над рівнем моря, а в гірській – від 700 до 100 м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки: Черемош – 80 км, Пістинька – 56 км, Рибниця – 54 км, Лючка – 24 км.

Кліматичні умови на території району сприяють відпочинковому туризму протягом усього року: в літній період – для пішохідного, автомобільного та водного, у зимовий період – для гірськолижного спорту.

Косівщина була заселена з незапам’ятних часів, Найдавніші археологічні знахідки на території району датуються 20-м тисячоліттям до Р.Х. (Космач). Косів виник як село за часів Галицько-Волинського князівства на початку XIV ст., а як місто – в 1565 році. У гори людей приваблювала, між іншим, наявність солених джерел. Біля одного з них з’явилось містечко Косів. Тут щороку аж до 1938 року видобували 5-7 тис. тонн солі.

Пізніше цей край потрапив під владу Польщі (з кінця XIV ст.), потім Австрії (кінець XVIII ст.), потім знову Польщі (1918-1939рр.), а з 1939 р. був приєднаний до СРСР. Понад 600 років гуцули жили під іноземним пануванням, але не змирилися з ним, зберегли свою мову, побут, звичаї, мистецтво. Вони постійно боролися проти поневолювачів. У XVI-XVIII ст. ця боротьба набула форми опришківського руху. Опришками називали тих, хто збройно виступав проти гнобителів. Найславетнішим із них був Олекса Довбуш (XVIII ст.). Слава про нього до тепер лунає на Гуцульщині.  Він своєю боротьбою та вчинками нагадує шляхетного розбійника типу Робін Гуда. Пам’яткою тих часів є рештки валів формалізації на міській (Замковій) горі над центром міста Косова.

Гуцули були учасниками української національної революції 1918-1920 рр. як вояки легіону Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. У 1920 р. вони повстали проти Польщі, яка зайняла цей край. А в 1940-1950-х роках Гуцульщина була полем боротьби УПА (Української Повстанської Армії) проти німецьких окупантів та комуністичного режиму. Тисячі жителів краю були репресовані. Самих лише мешканців Косова ув’язнено 142, депортовано 195, розстріляно 43. Гуцули були й залишилися українськими патріотами, які одностайно проголосували в 1991 році за незалежність України.

Важливу роль в історії краю відіграли євреї, які займалися торгівлею, лихварством, ремеслами. Саме на Косівщині виник хасидизм – одна з поширених течій іудаїзму. Засновником хасидизму був Ізраель бен Еліазер, або Бааль Шем Тов, який у середині XVIII століття заснував у Косові першу хасидську громаду. Після нього знаменитими цадиками (праведниками) в Косові були Якоб Коппель Хасид, Мена Барух, Менахем Мендель, Нахман Косовер, Хаїм Гагер. Євреї Косова та району (близько 10 тис. чол.) були винищені нацистами в ході «операції» 15-16 жовтня 1941 року та в наступні місяці. На місці масового вбивства встановлено пам’ятний знак. У місті збереглось і єврейське кладовище.

Мандруючи туристичними стежками нашого краю, ви постійно даруватимете свято своїй душі.
Цьому сприятимуть:

  • -    флора і фауна;
  • -    гірське чисте повітря і м’який клімат;
  • -    екологічно чисті продукти;
  • -    місця джерельної, мінеральної води, водоспади, печери, скелі, вершини гір, прозорі річки, озера, потоки;
  • -    улюблені страви горян, які відзначаються поживністю, екологічною чистотою, дуже корисні для здоров’я, зокрема – кулеша, бануш, гуслянка, бринза, вурда, гриби, вареники з чорницями (афинами) тощо;
  • -    перекази, легенди та пісні про пам’ятки природи (наприклад, Камінь Довбуша, Міську (Замкову) гору – своєрідну корону над центром м. Косів, хребет Сокільський, Писаний камінь тощо);
  • -    музеї державні і приватні;
  • -    туристичні, оздоровчі та інші відпочинкові комплекси, бази і заклади, господарі власних садиб, члени Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
  • -    щедрі дарунки полів, садів, лісів, річок та ставків;
  • -    звичаї та обряди, які сягають сивої давнини і пов’язані зі святами Різдва, Великодня, Юрія, Івана Купала та іншими храмовими святами;
  • -    Косівський ярмарок. Тут ваші очі зачарують вироби з дерева, металу, вишивки, ткацтва, кераміки, бісеру – всього не перелічити. І все це – праця рук наших народних умільців, творче джерело яких ніколи не замулиться;
  • -    відповідні умови для організації і проведення навчально-тренувальних зборів команд України з окремих видів спорту;
  • -    наявність листяних, мішаних та шпилькових лісів, які в осінній час задовольнять найвибагливішого художника;
  • -    місця для любителів водного туризму на бурхливих водах Черемошу;
  • -    можливість купатися в гірських річках, де безліч малих водоспадів. Така процедура залишить у вас незабутнє враження від природного водяного масажу.

Окрім цього ви матимете змогу:

  • -    піднятися в небо на спортивному літаку ЯК-52 (у нас є своє летовище);
  • -    здійснити польоти на сучасних дельтапланах;
  • -    опанувати ази початківця скелелаза;
  • -    подорожувати верхи на конях гуцульської породи та чистокровних спортивних скакунах;
  • -    в зимовий період досхочу кататися на лижах та санках. У нас є три гірськолижних бази, і любителі зимового відпочинку матимуть можливість проекзаменувати себе на сріблястих гірських трасах.

І лише у нас:

  • - ви почуєте звуки трембіти та зустрінетесь з майстрами, які власноруч виготовляють цимбали, скрипки, сопілки, дримби та трембіти;
  • - почуєте мелодії чарівних гуцульських троїстих музик;
  • - зможете поласувати унікальними фігурками, виготовленими із плавленого сиру. Їх можна зберігати і як сувеніри.

Бажаючи побувати у майстернях народних умільців з писанкарства, гончарства, різьбярства матимуть змогу власноручно взяти участь у їх виготовленні і частково реалізувати свої мистецькі здібності й уподобання.

Не забудьте побувати й на туристичних маршрутах Косівщини. Вони розраховані на людей будь-якого віку і в будь-яку пору року. Мандруючи ними, ви зможете побачити не лише чудові витвори природи, але й ознайомитись з визначними літературними та культовими місцями.

Джерело: Портал Косівщини http://kosiv.info